Вчора на батьківських зборах спостерігав дивний симбіоз дорослості облич і дитячості поведінки батьків:

1. При вкиданні нової ідеї, що треба зробити те-то й те-то - всі одразу піднімали загальний гвалт, шумлячи оден перед одне, що "Та, це добре! Та, це варто зробити!! Та, це супер!!!" Але при питанні, а хто ж буде приймати участь - всі якось змінювалися: на обличчях читалося спочатку бажання залізти під парту, а потім, у деяких, відображався відчай і вони казали, що згодні зробити тільки те-то.
   
2. Спроби обговорення нічим не відрізнялися від пташиних базарів, де кожен хоче висловити саме свою думку, не дивлячися, на те. що інші теж намагаються зробити те саме. І ніхто не слухав.
   
3. Часу завдяки таким пташиним базарам пішло аж 2 години на тамте зібрання.