Win10 ліцензування на новому залізі

Це історія про те, як я ліцензував операційку на своїй новій залізяці.

Був я придбав нове залізо:

• материнка          - GA-Z170M-D3H, 
• проц                    - Intel Core i7 7700, 
• системний SSD  - 256 Гб-на версія AData-вського XPG SX8000 PCIe Gen3x4 M.2 2280 ) 

Приїхало то всьо, і після відсилки мамки назад, в СервЦентр з'ясувалося, що вона надійшла зі старим біосом, на якому і7 7700 не працює. А оскільки інших проциків цього сокету в мене не було - то й взнати про це я не зміг, бо ж материнка не те, що до біосу - вона навіть POST не проходила. Але біос оновили - і все "зрослося".

То ж зібрав я комп і ... постало питання ліцензування Вінди для нього.

Робочим планом було визнано наступний:

1. Поставити Win7 Ultimate
2. Активувати її не через КМС активатори чи сервери, а саме ключами в Слік 2.1 таблиці біоса. Бо саме таким чином активована вінда може потім оновитися до 10-ки і отримати Digatal Entitlement активацію, яка є безкоштовною, але прив'язується до заліза (і кажуть. що ще - до облікового запису Мікрософту, якщо такий надати. Це для того, аби при зміні заліза - можна було зберегти ліцензію. Але це я ще не пробував і не скоро спробую, бо залізо бралося з прицілом на недоторканість років на 3-4).
3. Оновити таким чином ліцензовану Win7 Ultimate до Win10 Pro
4. Отримати на оновлену Win 10 Pro з такої Win 7 Ultimate цифрову активацію Digital Entitlement.

І от тут довелося "зазнати гєморою". Деталі цього процесу: 

1. Встановлення Win7 Ultimate Edition

При встановленні Win7 виплила купа особливостей як EFI біосу, специфіки встановлення сімки на мамку з чіпсетом Z170, про який сімка не знає і драйверів до якого не має, так і відсутність у Сімки розуміння протоколу NVMe, по якому SSDшка, ткнута в М.2 слот, має спілкуватися з рештою компу.

З сайту Гігібайта була скачана утиліта, яка мала пропатчити інсталятор сімки, вставивши туди ті драйвери для USB, про які сімка ще не знала.

З'ясувалося, що утиліта доволі корисна, бо окрім того, що створює USB флешку, з якої ставитиметься вінда і яку побачить і зрозуміє EFI bios, вона ще й начебто може інтегрувати драйвери для деяких М.2 пристроїв. 

В біосі були підібрані налаштування (ECHI status, тощо), що дозволяли біосу бачити і флешку і М.2 диск. 

Але не все так сталося, як гадалося - вінда партиціонувала М.2 диск виключно в GPT, створюючи 3 розділи 2 системних і 1 робочий):

копіювала інсталяційні файли і, запускаючися вперше з нової локації вже своїм, нативним, Windows Boot Manager-ом  - ребутилася на етапі запуску. 

Після довгого гугління було прийнято рішення обійти цю траблу втановленням сімки не одразу на SSD, а спочатку на 2,5 HDD, а потім - перенести/клонувати її на SSD.

Що й було зроблено: Сімка стала на HDD. 

2. Проблеми вже встановленої Win 7 Ultimate.

“Сімка” встала і запустилася на HDD. Оновив всі драйвери, встановив Microsfot Hotfix, після якого Win7 нарешті побачив SSD як окремий пристрій.
З завантажувальної флешки WinPE 10-8 Sergei Strelec (x86/x64/Native x86) 2017.02.09 English version задіяв AOMEI Backupper для клонування усіх 3-х розділів з HDD на SSD.
Клонування успішне, віндовс вже запустився з SSD.

Помацав біос і зрозумів, що про старий і перевірений метод інжекції SLIC 2.1 таблиці в біос утилітою SLIC ToolKit V3.2 доведеться забути - EFI біос значно складніший. Лишився Daz Loader, який емулює SLIC таблицю та підставляє у віндовс відповідні сертифікати. 

І тут нова біда - Daz Loader працює лише на з MBR структурами. А в мене - GPT! А GPT – тому що BIOS не старого зразку, а UEFI.

Пошуки рішення привели до якогось з partition manager-ів (зі згаданої вище завантажувальної флешки), який сконвертував GPT-структуру у MBR. Але результатом стало те, що Win7 вже не запускався. Тоді в хід пішов функціонал з тієї ж флешки: Windows Recovery Environment (WinPE 10). В ньому, цьому оточенні, були дані команди виправлення:
Bootrec.exe /FixMbr
Bootrec.exe /FixBoot
Bootrec.exe /RebuidBCD
Після чого був запущений автоматичний функціонал виправлення «завантаження», який допоміг – утиліта сама перезавантажила комп і Win7 завантажився.

Після цього був задіяний DAZ Loader, Win7 активувався.
-----
Проміжний висновок по Win7: перед його інсталяцією переводьте біос у режим сумісності, щоб інсталяшка не бачила його як UEFI. Тоді інсталяшка створить MBR структури. Один виняток – на HDD об’ємом від 2ТВ структури GPT уникнути не знаю як.
-----
Потім була зтягнута утиліта оновлення у Win10. Все пройшло - довго, але успішно.

Після першого завантаження Win10 почистив диск C від залишків старого Win7 та усілякого хламу.

Win10 отримав бажану активацію. 

Що лишилося:

1. підключити HDD 4 Tb і нагуглити як відключти green функції, аби вінт не засинав. Бо ці цікли стоп-старту вбивають ресурс (механіку).
2. На 500 Gb SATA3 HDD Toshiba лишилася нерозмічена партиція. Там при потребі можна щось розвернути.
3. Після цього всього (стабілізації Win 10 на новому компі) - перенести бекапи з Тошіби і організувати бекап та файло розкидати
4. Можливо Тошібу буде логічно тримати, як копію робочого ПК для тестування нового софту після відновлення нового бекапу на ньому. Такий собі SandBox...
5. Знайти синхронізатор-бекапер
6. Знайти USB3 коробку для Тошіби 
7. 
   

.